Починаючи з 24-го лютого 2022 року на наших очах розгортається загарбницька війна Росії проти суверенної сусідньої держави. Народу України завдають незмірних страждань. Це відбувається в такому обсязі і так відкрито, як ми ще донедавна й зовсім уявити не могли. Також знаходиться під загрозою з боку російських військових, а в деяких випадках свідомо атакується та знищуєтьсяб й багата та різноманітна культурна спадщина країни – як в Києві, так і у Чернівцях, Харкові, Львові, Маріуполі, Одесі, Чернігові та інших місцях. На протязі останніх тижнів ми драматично спостерігаємо, як наші колеги не тільки щодня боряться за власне життя, а й всіма силами за збереження багатої культурної спадщини України, збереження незамінних церков, синагог, мечетей, музеїв, театрів та бібліотек, а також цінних колекцій та предметів, що зберігаються в цих будівлях.

Російський уряд і військові завдають жахливих страждань і смертей незліченній кількості людей в Україні. Вони безповоротно знищують саме ту культурну спадщину країни, що формує її ідентичність. Для майбутнього України, після військової агресії, велике значення матиме спроможність подальшої роботи над різноманіттям збереженої культурної спадщини. Таким чином всі зусилля повинні бути спрямованими на захист культурних цінностей в Україні від пошкоджень та втрат, та водночас на їх документування. З огляду на те якого руйнування, під час загарбницької війни Німеччини проти Радянського Союзу 1941 року, було завдано Україні, Федеративна Республіка Німеччина несе особливу відповідальність.

Ми рішуче засуджуємо російську загарбницьку війну в Україні. Ми наполягаємо на дотриманні Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, прийнятої в 1954 році. Важливого імпульсу її історії дав росіянин Микола Реріх. ЇЇ також підписав Радянський Союз, правонаступником якого є Російська Федерація. Гаазька конвенція та її другий протокол 1999-го року, однозначно забороняють знищення, крадіжки та пограбування рухомих і нерухомих культурних цінностей під час війни. Порушення Конвенції також підлягають кримінальному переслідуванню.

Ми вимагаємо від російського уряду та військових захистити рухомі та нерухомі культурні цінності України та вжити всіх заходів для захисту цих культурних цінностей. Ми апелюємо до російських представників UNESCO, ICOM та ICOMOS, а також до наших російських колег у сфері збереження пам’яток, музеїв та мистецтвознавських досліджень та викладацькій діяльності, вплинути на відповідальних в уряді Росії та російських військових щодо послідовної та ефективної охорони культурних пам’яток та дотримання Гаазької конвенції.

Ми закликаємо федеральний уряд Німеччини, відповідальні міністерства та Бундестаг забезпечити послідовну охорону українських культурних цінностей. Це включає зовнішню політику та дипломатію, а також швидкі, конкретні та небюрократичні заходи допомоги. Зокрема, німецька культурна політика має забезпечити в таких містах, як Київ і Львів, які зберігають пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також таких як  Чернівці, з яких походять німецькомовні єврейські письменники Пауль Целан та Роза Ауслендер, отримання фінансової та професійної підтримки в з метою охорони як архітектурної спадщини, так і колекцій музеїв, архівів і бібліотек у цих місцях.

У той же час ми апелюємо до істориків мистецтва Німеччини з проханням відповідати своїй професійній відповідальності. В ролі найбільшої професійної асоціації історії мистецтв у Німеччині, яка налічує 5000 членів, ми пропонуємо нашу професійну та матеріальну підтримку, а також наші колегіальні мережі. Так ми намагалися сприяти збереженню архітектурної спадщини та колекцій, доставляючи вогнегасники та інші матеріали. Ми пропонуємо свою експертизу та підтримку в документуванні культурних цінностей і втрати культурних цінностей, що не в останню чергу служить для збереження доказів у судовому переслідуванні військових злочинів. Ми солідарні з нашими колегами – з тими, кому довелося покинути свою країну, і тими, хто залишився зі своїми монументами та колекціями.

С 24 февраля 2022 года на наших глазах Россия ведет наступательную войну против суверенного соседнего государства Украина. До недавнего времени было невозможно себе представить, что на жителей Украины может обрушиться такое немыслимое страдание. Российская военная машина ставит под угрозу также богатое и многообразное культурное наследие страны, которое, в некоторых случаях намеренно, подвергается нападениям и уничтожается – в Киеве, а также в Черновцах, в Харькове, Львове, Мариуполе, в Одессе, Чернигове и на других местах. Уже много недель мы являемся свидетелями драматической ситуации, в которой находятся наши коллеги. В ситуации, когда они вынуждены ежедневно опасаться за свою собственную жизнь, они с невероятным напряжением сил борются за сохранение очень богатого культурного наследия Украины, за будущее существование уникальных церквей, синагог, мечетей, музеев, театров и библиотек и хранящихся в них драгоценных коллекций и объектов.

Российское правительство и военная машина ответственны за ужасные страдания и гибель неисчислимого количества украинцев. Их действия также приводят к безвозвратному уничтожению культурного наследия страны, лежащего в основе национальной идентичности. Для будущего Украины, после окончания военной агрессии, важную роль будет играть возможность опереться на многообразные культурные традиции. Поэтому все усилия должны быть направлены на защиту культурных ценностей Украины от повреждений и потерь. Одновременно с этим необходимо документировать их нынешнее состояние. На фоне разрушений, имевших место на территории Украины после нападения Германии на Советский Союз в 1941 году, на Федеральной Республике Германия лежит особая ответственность.

Мы решительно осуждаем российскую наступательную войну в Украине. Мы требуем соблюдения положений Гаагской конвенции 1954 года о защите культурных ценностей в случае вооруженных конфликтов. Важный импульс для ее принятия дал русский художник Николай Рерих. Среди ее подписантов и Советский Союз, чьим правопреемником является Российская Федерация. Гаагская конвенция и второй протокол к ней от 1999 года однозначно запрещает разрушение, кражу и грабеж движимых и недвижимых культурных ценностей во время военных действий. Нарушения Конвенции подлежат уголовному преследованию.

Мы настоятельно требуем от российского правительства и российских военных властей оберегать движимые и недвижимые культурные ценности Украины и предпринимать все меры, которые могут способствовать их защите. Мы обращаемся с призывом к российским представителям в ЮНЕСКО, ИКОМе и ИКОМОСе, а также к нашим российским коллегам, работающим в сфере охраны памятников, музеях, научно-исследовательских институтах и ВУЗах, ходатайствовать перед ответственными лицами в Правительстве России и перед военными властями о принятии мер по последовательной и эффективной защите культурных ценностей и о соблюдении Гаагской конвенции.

Мы призываем федеральное правительство Германии, ответственные министерства и Бундестаг упорно заботиться об обеспечении защиты украинских культурных ценностей. Это включает как внешнюю политику и дипломатию, так и принятие быстрых, конкретных и небюрократических мер по оказанию необходимой помощи. В частности, немецкая культурная политика должна настаивать на том, чтобы такие города как Киев и Львов, в которых находятся памятники, входящие в списки всемирного наследия ЮНЕСКО, а также и города как Черновцы, откуда вышли немецко-язычные еврейские писатели Пауль Целан и Роза Ауслендер, получили финансовую и профессиональную поддержку для защиты как архитектурного наследия, так и собраний музеев, архивов и библиотек в этих местах.

Одновременно с этим мы призываем историков искусства в Германии действовать в соответствии с их профессиональной ответственностью. Мы, самый большой профессиональный союз в области истории искусства в Германии, насчитывающий более пяти тысяч членов, предлагаем свою профессиональную и материальную поддержку, а также свои профессиональные сети. Например, доставкой огнетушителей и других материалов мы хотели способствовать сохранению архитектурного наследия и музейных коллекций. Мы предлагаем свою экспертную помощь и свою поддержку при составлении документации культурного достояния  и его потерь, которые могут также помочь и при собирании доказательств для уголовного преследования военных преступлений. Мы выражаем нашим коллегам свою солидарность – и тем, кто были вынуждены покинуть свою страну, и тем, которые остались рядом со своими памятниками и коллекциями.

Since 24 February 2022 Russia’s war of aggression against the sovereign neighbouring state of Ukraine has been taking place before our very eyes. Immeasurable suffering is being inflicted on the people of Ukraine with a blatancy that was unimaginable for us only a short time ago, and on a scale almost unknown in the recent past. The country’s rich and diverse cultural heritage is also put in danger by the Russian military and is in some cases being deliberately attacked and destroyed – in Kyiv as well as in Chernivtsi, Kharkiv, Lviv, Mariupol, Odessa, Chernihiv and other places. For weeks now, we have been dramatically witnessing how our colleagues not only have to fear for their own lives on a daily basis, but how they are at the same time fighting with the utmost energy to preserve Ukraine’s rich cultural heritage and to safeguard its irreplaceable churches, synagogues, mosques, museums, theatres and libraries, together with the valuable collections and objects housed in these buildings.

The Russian government and the Russian military are causing appalling suffering and the death of countless people in Ukraine. They are working the irreversible destruction of the cultural heritage shaping the nation’s identity. For the future of Ukraine in an era after the military aggression, being able to resume the country’s diverse cultural traditions will be of major importance. All efforts must therefore be directed towards protecting cultural property in Ukraine from damage and loss and at the same time towards documenting its existence. In view of the destruction that also occurred in Ukraine as a result of the German war of aggression against the Soviet Union from 1941 onwards, the Federal Republic of Germany has a special responsibility in this regard.

We emphatically condemn the Russian war of aggression in Ukraine. We insist on compliance with the 1954 Hague Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict. The Russian Nicholas Roerich played an influential role in preparing the ground for the Convention, whose signatories also included the Soviet Union, of which the Russian Federation is the legal successor. The 1954 Hague Convention and its Second Protocol of 1999 unequivocally prohibit the destruction, theft and looting of movable and immovable cultural property in war. Violations of the Convention are also subject to criminal prosecution.

We call on the Russian government and the Russian military to protect the movable and immovable cultural property of Ukraine and to take all measures that serve to protect this cultural property. We appeal to the Russian Federation’s representatives to UNESCO, ICOM and ICOMOS, as well as to our Russian colleagues in the spheres of heritage conservation, museums, and art-historical research and teaching, to engage with the leaders of the Russian government and the Russian military to ensure the strict and effective protection of cultural property and compliance with the Hague Convention.

We call on the German government, the relevant ministries and the Bundestag to rigorously enforce the protection of Ukrainian cultural property, by means of foreign policy and diplomacy as well as with rapid, concrete and non-bureaucratic aid measures. In particular, German cultural policy must work to ensure that cities such as Kyiv and Lviv, which contain UNESCO world heritage sites, as well as cities such as Chernivtsi, birthplace of the German-speaking Jewish poets Paul Celan and Rose Ausländer, receive financial and professional support in order to protect both their architectural heritage and the holdings of their museums, archives and libraries.

At the same time, we appeal to the art historians in Germany to fulfil their professional responsibilities. As Germany’s largest professional association for art history, with over 5000 members, we are offering our professional and material support as well as our cooperative networks. We have sought to contribute to the conservation of Ukraine’s architectural heritage and collections by supplying firefighting equipment and other materials, for example. We are providing our expertise and support in the documentation of cultural property and of cultural property losses, documentation that serves not least to preserve evidence in the prosecution of war crimes. We stand in solidarity with our colleagues – both with those who have had to flee their country, and with those who have remained with their monuments and collections.